-
1 проходить
1. пройти1. pass; go*; (пешком тж.) walkпроходить мимо — go* by / past; (рд.; перен.) disregard (d.), overlook (d.)
проходить по мосту — cross a bridge
дорога проходит через лес — the road / way lies through a wood
не прошло ещё и года — a year has not yet passed / elapsed, или has not yet gone by
не прошло пяти минут, как — within five minutes
3. ( кончаться) be overего болезнь прошла — his illness has passed, или is over
это у него пройдёт с годами ( о ребёнке) — he will grow out of it
4. ( состояться) go* off; (о собрании и т. п.) be held5. тк. несов. ( находиться) pass, be2. пройти (вн.; изучать)туннель проходят через гору — the tunnel passes through a mountain
study (d.)пройти физику, географию и т. п. — complete a course in physics, geography, etc.
3. сов. (в течение какого-то времени)пройти курс ( обучения) — go* through a course, take* / do a course
walk; spend* the time in walkingпроходить весь день — walk the whole day, spend* the whole day walking
-
2 проходить
I1)2)3)4)5)6)7)8)9)10)11)12)13)14)IIкласс проходил тему "дроби" — сынып "бөлшектер" тақырыбын өтті
-
3 проходить
I несов. - проходи́ть, сов. - пройти́1) ( совершать путь) pass; go (пешком тж.) walkпроходи́ть ми́мо — go by / past
проходи́ть торже́ственным ма́ршем — march past
проходи́ть по мосту́ — cross a bridge
2) (ми́мо; не замечать, игнорировать) disregard (d), overlook (d)не проходи́те ми́мо наруше́ний обще́ственного поря́дка — don't disregard public order violations
3) ( истекать - о времени) pass, elapse; go by; ( незаметно) slip byбы́стро проходи́ть — pass quickly
не прошло́ ещё и го́да — a year has not yet passed / elapsed [has not yet gone by]
не прошло́ пяти́ мину́т, как — within five minutes
4) ( кончаться) pass, be overего́ боле́знь прошла́ — his illness has passed [is over]
ле́то ско́ро пройдёт — summer will soon be over
э́то у него́ пройдёт с года́ми (о ребёнке) — he will grow out of it
и э́то пройдёт — this will pass too
5) (находиться, пролегать) pass, be; goтунне́ль прохо́дит че́рез го́ру — the tunnel passes through a mountain
доро́га прошла́ че́рез лес — the road went across a forest
6) ( проводиться) be held; take place; несов. тж. be under way; сов. тж. go offздесь прохо́дят перегово́ры — negotiations are being held [are under way] here
спекта́кль прошёл уда́чно — the play went off well
как прошла́ сва́дьба? — how did the wedding go off?
7) (че́рез; подвергаться чему-л, испытывать что-л) go (through); ( о жизненном опыте) live (through)пройти́ че́рез тяжёлое испыта́ние — go through a hard trial
е́сли бы вы зна́ли, че́рез что я прошёл — if only you knew what I have lived through
8) (вн.; с сущ., обозначающими процесс) undergo (d); тж. переводится страд. залогомпроходи́ть инструкта́ж — be briefed
проходи́ть полевы́е испыта́ния — undergo field tests / testing, be field-tested
проходи́ть прове́рку — be tested / checked
проходи́ть обрабо́тку — undergo treatment / processing, be treated / processed
проходи́ть учёбу — undergo training, be trained
пройти́ курс (обучения) — go through a course, take / do a course
9) (вн.; изучать) study (d)проходи́ть фи́зику — study physics
что вы сейча́с прохо́дите по геогра́фии? — what are you studying in geography now?
э́то мы ещё не проходи́ли — we haven't studied it yet
••не проходи́те ми́мо! — 1) ( не упустите возможность) don't miss it! 2) ( не оставайтесь равнодушным к чему-л) don't turn your back on it! 3) ( не оставляйте что-л безнаказанным) don't let it go unpunished!
э́то не пройдёт разг. — it won't work
э́тот но́мер не пройдёт — см. номер
э́то мы уже́ проходи́ли (такой опыт уже имеется) — been there, done that идиом.
для меня́
э́то про́йденный эта́п — I've been through that; I am through with that; it's a thing of the past for meпройти́ ого́нь и во́ду (и ме́дные тру́бы) — см. огонь
пройти́ че́рез чьи-л ру́ки — pass through smb's hands
II сов.пройти́ до́лгий и сла́вный путь — travel a long and glorious road
( ходить какое-то время) walk; spend the time in walkingпроходи́ть весь день — walk the whole day, spend the whole day walking
проходи́ть до ве́чера — walk till the evening
-
4 проходить
Iсм. пройтиII( ходить определённое время) (éine Zéitlang) géhen (непр.) vi (s)он проходи́л весь день по го́роду — er ist den gánzen Tag in der Stadt herúmgegangen
••проходи́ть по де́лу юр. — an éinem Verfáhren betéiligt sein
-
5 проходить
пройти1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.* * *I несов.; сов. - пройт`и1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гтиII см. прохаживать II -
6 Перфект
Партицип II образуется:1. У слабых глаголов при помощи:приставки ge- или без неё* + основы глагола + суффикса -(e)t**arbeiten ge- + arbeit + -etmachen ge- + mach + -tverarbeiten verarbeit + -et* Образование партиципа II глаголов без приставки ge- см. п. 5, Примечание, с. 114.** Суффикс -etпартицип II имеет, если основа глагола заканчивается на• -d, -t: geredetТакже: baden, bilden, blenden, kleiden, melden, reden, schaden, schmieden, spenden, verschwenden, zünden; achten, arbeiten, bedeuten, bereiten, bluten, deuten, dichten, fasten, sich fürchten, heiraten, hüten, kosten, lasten, leiten, leisten, mästen, retten, richten, röten, schalten, tasten, trösten, warten (перевод см. п. 3, с. 106)Также: ebnen, öffnen, ordnen, rechnen, regnen, zeichnen (перевод см. п. 3, с. 106)Но: gefilmt, gelernt (так как l или r)2. У сильных глаголов при помощи:liegen ge- + leg + -ensprechen ge- + sproch + -enversprechen versproch + -en* Как и у слабых глаголов, см. выше.** У большинства сильных глаголов в партиципе II изменяется гласный основы (в некоторых случаях и согласный).Партицип II сильных глаголов указывается в словаре, и его следует запоминать.3. У смешанных глаголов при помощи приставки ge-, основы глагола (часто с изменением гласного) и суффикса -(e)t:brennen - гореть - gebranntkennen - знать - gekanntnennen - называть - genanntrennen - бежать, мчаться - geranntsenden - посылать - gesandtsenden - передавать по радио - gesendetwenden - переворачивать, разворачивать(ся) - gewendetwenden - поворачивать (в определённом направлении) - gewandt / gewendetsich wenden - меняться, перемениться - gewendetsich wenden - поворачиваться, оборачиваться - gewandt / gewendetsich wenden - обращаться к кому-либо - gewandt / gewendetdenken - думать - gedachtbringen - приносить - gebrachtwissen - знать - gewusst4. У всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lassen, lehren, lernen, sehen, spüren, если они употребляются с инфинитивом I другого глагола, то после него вместо партиципа II стоит инфинитив I вышеперечисленных глаголов (старая форма партиципа II):Er hat sich einen Anzug nähen lassen. - Он заказал себе костюм.Das hätten Sie nicht zu tun brauchen. - Вам не следовало бы этого делать.Sie hat mich kommen sehen. - Она видела, что (как) я пришел.Если эти глаголы употребляются без инфинитива I другого глагола (то есть в самостоятельном значении), то партицип II всех модальных глаголов, а также глаголов brauchen, fühlen, hören, lehren, lernen, spüren образуется, как у слабых глаголов: gebraucht, gefühlt, gehört, gelehrt, gelernt, gespürt, gewollt; а глаголов lassen, sehen, как у сильных: gelassen, gesehen.5. У некоторых глаголов, имеющих один и тот же инфинитив I, партицип II образуется по слабому типу, если они переходные, и по сильному, если они непереходные. От этого зависит и значение глагола:испугаться - erschrocken непереходный глаголиспугать - erschreckt переходный глаголвисеть - gehangen непереходный глаголвешать - gehängt переходный глагол1. Приставка ge- отсутствует в партиципе II глаголов:• с неотделяемыми приставками be-, ge-, er-, ent-, emp-, miss-, ver-, voll-, zer-:bearbeiten - обрабатывать - bearbeitetbegegnen - встретить - begegnetbeginnen - начинать - begonnengebären - рожать - geborengedeihen - расти, преуспевать - gediehengestehen - признавать(ся) - gestandengeschehen - случаться - geschehengelingen - удаваться - gelungengewinnen - выигрывать - gewonnenerzählen - рассказывать - erzähltentladen - разгружать, разряжать - entladenempfangen - принимать, зачинать, встречать - empfangenerklären - разъяснять - erklärtmissverstehen - ложно понимать - missverstandenverschieben - сдвигать, переносить, откладывать - verschobenvollbringen - совершить (подвиг), выполнять - vollbrachtvollenden - завершать, заканчивать - vollendetzerbrechen - разбивать - zerbrochen и др.(см. 7.3.2, с. 326)• на -ieren, -eien:demonstrieren - демонстрировать - demonstriertdiskutieren - дискутировать - diskutiertinteressieren - интересовать - interessiertreparieren - ремонтировать - repariertprophezeien - пророчить, предсказывать - prophezeit• у которых ударение падает не на первый слог:kredénzen - подносить (вино), потчевать - kredénztposáunen - разгласить / раструбить - posáuntrumóren - шуметь (разг.) rumórtspektákeln - скандалить, шуметь - spektákeltstibítzen - стянуть, стибрить (разг.) stibítztschmarótzen - поразитировать, жить за чужой счёт - schmarótzt• с неотделяемой и отделяемой приставкой:abbestellen - отменять заказ - abbestelltanerkennen - признавать - anerkanntvorbereiten - готовить - vorbereitet• с отделяемыми приставками, образованными от глаголов с ударением не на первом слоге:ausposaunen (разг.) раструбить, раззвонить, растрезвонить - ausposannteinstudieren - заучивать; разучивать; выучивать - einstudiertdurchtrainieren - натренировать - durchtrainiert2. В партиципе II глаголов с отделяемыми приставками ab-, an-, auf-, aus-, bei-, da(r)-, ein-, empor-, fort-, her-, hin-, los-, mit-, nach-, nieder-, vor-, weg-, weiter-, wieder-, zu- префикс ge- стоит между отделяемой приставкой и основой глагола:abnehmen - снимать, отнимать, похудеть - abgenommenaufstehen - встать - aufgestandeneinschlafen - уснуть - eingeschlafenloslassen - освобождать, выпускать - losgelassenmitbringen - принести с собой - mitgebrachtzumachen - закрыть - zuge macht3. У составных глаголов с неотделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит в начале слова:frühstücken - завтракать gefrühstücktréchtfertigen - оправдывать gerechtfertigtkénnzeichnen - отмечать, характеризовать gekennzeichnetwétteifern - состязаться, соревноваться ge wetteifert4. У составных глаголов с отделяемой первой частью и ударением на первый слог ge- стоит между отделяемой частью и корнем:teilnehmen - принимать участие - teilgenommenfreisprechen - оправдывать - freigesprochenbloßstellen - разоблачать, компрометировать - bloßgestelltgutmachen - исправлять, поправлять (ошибку) - gutgemachttotschlagen - убить (нанося удары) - totgeschlagenfernsehen - смотреть телевизор - fernge sehenliebkosen - ласкать, миловать - liebkost/geliebkostoffenbaren - поведать, сознаться - offenbart / geoffenbartróboten - гнуть спину, вкалывать - geróbetet / robótetich habe gemacht ich bin gekommendu hast gemacht du bist gekommener, sie, es hat gemacht er, sie, es ist gekommenwir haben gemacht wir sind gekommenihr habt gemacht ihr seid gekommensie, Sie haben gemacht sie, Sie sind gekommenПерфект с вспомогательным глаголом haben образуют:1. Переходные глаголы, то есть глаголы, требующие дополнения в аккузативе без предлога (даже если это дополнение в предложении отсутствует):Er hat langsam gegessen. - Он ел медленно.Глаголы владения, получения, содержания, меры, наличия, которые иногда не относят к переходным, а выделяют в особую группу „псевдопереходных“ (pseudotransitive Verben) (хотя эти глаголы имеют дополнение в аккузативе, которое, в свою очередь, при преобразовании в пассивную конструкцию не может стать подлежащим. Следовательно от таких глаголов пассив не образуется, см. с. 130). К ним относятся: behalten оставлять, сохранять, bekommen получать, erhalten получать, es gibt имеется, enthalten содержать (в себе), umfassen содержать (в себе):Der Student hat eine gute Note bekommen. - Студент получил хорошую оценку.Das Paket hat viele Geschenke enthalten. - В посылке было много подарков.2. Непереходные глаголы:• обозначающие действие (, состояние, процесс) в его течении, не предусматривающее предела или результата в своём протекании, не ограниченное во времени. Такие глаголы называют непредельными, дуративными или имперфективными: arbeiten работать, hängen висеть, lachen смеяться, leben жить, liegen лежать, schlafen спать, sitzen сидеть, stehen стоять, wachen бодрствовать, wohnen проживать и др.:Sie hat am Fenster gestanden. - Она стояла у окна.Wo hast du gesteckt? - Куда ты делся / запропастился?• требующие дополнения в дативе (см. 2.11.3, с. 198-201) и предложного дополнения (см. 2.11.9, с. 209):Er hat auf meine Frage geantwortet. - Он ответил на мой вопрос.Sie hat ihm für die Blumen gedankt. - Она поблагодарила его за цветы.auffallen бросаться в глаза, ausweichen уступать дорогу, begegnen встречать, beikommen приближаться, beitreten вступать (в организацию), bleiben оставаться, einfallen приходить на ум, entgehen уходить от кого-либо, entrinnen избегать кого-либо, folgen следовать, идти за кем-либо, gelingen удаваться; ладиться, glücken удаться, посчастливиться, misslingen не удаваться, missraten не удаваться, nachlaufen бежать (вслед), гнаться (за кем-либо), passieren случаться, происходить, weichen отклоняться (в сторону); уклоняться:Ich bin ihm begegnet. - Я встретил его.• обозначающие начало и конец действия: anfangen, beginnen начинать, aufhören прекращать, enden кончаться, оканчиваться, einsetzen начинаться, aussetzen останавливаться(например, о пульсе), давать перебои (в технике):Die Autofahrt hat gut begonnen und böse geendet. - Поездка на автомобиле хорошо началась и плохо закончилась.Der Motor hat ausgesetzt. - Двигатель перестал работать.3. Возвратные глаголы, в том числе движения, у которых sich стоит в аккузативе (с. 175):Er hat sich in der Stadt verlaufen. - Он заблудился в городе.sich ausweichen - избегать друг другуsich entgegenkommen - идти навстречу друг другуsich näher kommen - сближаться с кем-либоEr ist sich in der fremden Stadt ziemlich hilfslos vorgekommen. - Он в чужом городе чувствовал себя довольно безпомощным.Wir sind uns / einander zufällig begegnet. - Мы случайно встретились.Также с sein образуется перфект глаголов, входящих в состав выражений:sich um den Hals fallen - броситься друг другу на шею (от радости)sich auf die Nerven gehen - действовать друг другу на нервыsich in die Quere kommen - стать друг другу поперёк дорогиsich in den Rücken fallen - наносить друг другу удар в спинуsich aus dem Weg gehen - избегать друг другуsich über den Weg laufen - перебежать дорогу друг другуSie sind sich in die Haare geraten. - Они вцепились друг другу в волосы.4. Модальные глаголы (Modalverben) (см. 2.7, c. 160 -171):Er hat nichts kaufen können. - Он ничего не смог купить.5. Безличные глаголы (см. 2.9, п. 1, с. 179):и личные глаголы в безличном употреблении (см. 2.9, п. 2, с. 179):Es hat sich um diese Frage gehandelt. - Речь шла об этом вопросе.Es ist auf eine schnelle Entscheidung angekommen. (es kommt auf … an) - Это зависело от быстрого принятия решения. (зависеть от …)1. Непереходные глаголы движения (intransitive Verben der Fortbewegung), обозначающие изменение местоположения (то есть передвижение/перемещение):abreisen, verreisen уезжать, reisen путешествовать, wandeln ходить, бродить, wandern путешествовать пешком, бродить, кочевать, aufstehen вставать, aussteigen выходить (из транспорта), eintreffen прибывать, einsteigen входить (в транспорт), fahren ехать, fallen падать, fliegen лететь, fliehen убегать, gehen идти, kommen приходить, marschieren маршировать и др.:Er ist für ein paar Tage verreist. - Он уехал на несколько дней.Er ist von seinem Platz aufgestanden. - Он встал со своего места.Er ist mit dem Auto gefahren. - Он поехал на автомобиле.Sie ist zu Fuß gegangen. - Она пошла пешком.Ich bin nach Berlin geflogen. - Я улетел в Берлин.Sie ist gestern in Bonn eingetroffen. - Она вчера прибыла в Бонн.а) Некоторые глаголы могут обозначать движение без изменения и с изменением местоположения. В первом случае перфект образуется с haben:Wir haben den ganzen Abend getanzt. - Мы танцевали весь вечер.Ein Auto hat am Kran gependelt. - Автомобиль при погрузке краном, словно маятник, качался из стороны в сторону.во втором случае (то есть с изменением месиоположения) – с sein:Das junge Paar ist durch den Saal getanzt. - Молодая пара протанцевала из одного конца зала в другой.Herr Müller ist ständig zwischen Wohnort und Arbeitsplatz gependelt. - Господин Мюллер каждый день ездил на работу в другой город / населённый пункт.б) Глаголы fahren ехать, ездить, laufen бежать, reiten ездить верхом; скакать на лошади в устойчивых сочетаниях с существительным в аккузативе без артикля образуют перфект с sein. Аккузатив выражает здесь не прямое дополнение, а имеет обстоятельственный характер и отвечает на вопросы „womit?“, „wie?“:Auto (Bus, Zug usw., Motorrad, Mofa, Rad, Schlitten, Lift, Boot, Karussell, Riesenrad, Kolonne, Schritt usw.) fahren - ездить на машине (автобусе, поезде и т.д., мотоцикле, мопеде, велосипеде, на санках, лифте, лодке, карусели, колесе обозрения / чёртовом колесе, колонной, шагом и т.д)Ski (Schlittschuh, Rollschuh) laufen - бегать на лыжах (коньках, кататься на роликовых коньках)Galopp (Schritt, Trab) reiten - скакать галопом (ехать шагом, рысью)Wir sind früher oft auf dem Teich Schlittschuh gelaufen. - Мы раньше на пруду часто катались на коньках.в) Глаголы laufen бежать и springen прыгать образуют перфект с sein, если они обозначают движение с изменением местоположения (см. п. 1, с. 117):Die Katze ist auf den Tisch gesprungen. - Кошка запрыгнула на стол.или если это движение рассматривается (автором) как перемещение (см. п. г, с. 119):Wir sind im Urlaub viel (jeden Tag - fünf Stunden) gelaufen. - Во время отпуска мы ходили пешком много (каждый день по пять часов).Если речь идёт о времени, других результатах на спортивных состязаниях, а также выражающих их словах, например, die Zeit время, der Rekord рекорд и т.д., названии выполненных элементов ( der Salto), стоящих в аккузативе, то перфект этих глаголов, а также глагола schwimmen плавать может образовываться с haben, с haben или sein / sein или haben:Er hat/ist heute einen neuen Rekord (die beste Zeit) gelaufen. - Он сегодня установил новый рекорд (показал самое лучшее время) в беге.Er hat/ist 10,1 Sekunden gelaufen. - Он пробежал за 10,1 секунды.Der Sprinter ist/hat die 100 Meter in 10,1 Sekunden gelaufen. - Спринтер пробежал 100 метров за 10,1 секунды.Er ist/hat in diesem Jahr die 5,80 m schon zweimal gesprungen. - Он в этом году уже дважды прыгнул на 5,80 метра.Er ist/hat einen Salto gesprungen. - Он сделал сальто.Er ist/hat 5,40 m (einen neuen Rekord) gesprungen. - Он прыгнул на 5,40 м (установил новый рекорд по прыжкам в длину).Er hat/ist einen neuen Rekord (neue Bestzeit) geschwommen. - Он установил новый рекорд (побил свой рекорд по времени) в плавании.В некоторых случаях перфект может образовываться только с sein:Er ist die Strecke in 48 Sekunden geschwommen. - Он проплыл дистанцию за 48 секунд.В переносном значении, а также в возвратном значении глагол laufen образует перфект при помощи глагола haben:Er hat sich müde (außer Atem) gelaufen. - Я устал (запыхался) от бега.г) Некоторые глаголы движения обозначают занятие спортом, например, klettern лазать, лезть, взбираться, заниматься скалолазанием, reiten ездить верхом, paddeln кататься (на байдарке, каноэ), rodeln кататься на санях (с гор), заниматься санным спортом, rudern грести, плыть на вёслах, schwimmen плавать, segeln плавать, плыть, идти под парусом, заниматься парусным спортом, surfen заниматься серфингом. Перфект этих глаголов образовывается при помощи глагола sein, если это движение рассматривается (автором) как перемещение и в предложении часто имеется обстоятельство места:Er ist an den Seilen geklettert. - Он лазил / занимался лазанием по канату.Er ist regelmäßig auf dem See gesegelt (gerudert, gesurft, gepaddelt). - Он регулярно на озере занимается парусным спортом (греблей, серфингом, тренируется на байдарке).Sie ist im Bad geschwommen. - Она плавала в бассейне.или цели:Er ist in den Graben gerodelt. - Он заехал на санях в канаву / кювет. - Er ist zur Insel gerudert (gesegelt). - Он поплыл к острову на вёсельной (парусной) лодке.Er ist ans Ufer (zur Insel, über den See, über den Fluss) geschwommen. - Он поплыл к берегу (острову, через озеро, реку).Перфект вышеперечисленных глаголов образовывается с haben, если подчёркивается длительность:Er hat den ganzen Tag (mehrere Stunden) geritten (gerodelt, gesegelt, gesurft, gepaddelt). - Он весь день (несколько часов) занимался конным (санным, парусным спортом, серфингом, тренировался на байдарке).Er hat im vergangenen Sommer viel geschwommen. - Он прошлым летом много плавал.или образ действия:Однако перфект этих глаголов может образовываться с sein, то есть вместо:в устной и письменной речи чаще можно встретить:При сочетании этих глаголов с существительным в аккузативе в определённых случаях их перфект образовывается при помощи haben:Er hat/ist ein Rennen (ein Turnier) geritten. - Он участвовал в скачках (турнире по конному спорту).Er hat eine Regatta gesegelt. - Он принимал участие в парусной регате.2. Непереходные глаголы, обозначающие изменение состояния (Zustandsveränderung):• и указывающие на начало действия: aufblühen расцветать, aufwachen, erwachen просыпаться, einschlafen засыпать, entstehen возникать:Er ist eingeschlafen (aufgewacht). - Он заснул / проснулся.Dieses Buch ist unter Mitwirkung von Dr. Stuckert entstanden. - Эта книга вышла при участии д-ра Штуккерта.• и указывающие на окончание действия или процесса: aufgehen в(о)сходить (о светилах), genesen выздоравливать, erkranken заболеть, erröten (по)краснеть, ertrinken (у)тонуть, ersticken задыхаться, erfrieren (о)коченеть, zufrieren замерзать, покрываться льдом, krepieren, verenden издыхать (о животных), sinken (за)тонуть, sterben умирать, untergehen тонуть, рушиться, погибать, umkommen погибать, vergehen умирать, погибать, verfallen разрушаться, wachsen расти и др.:Die „Titaniс“ ist 1914 gesunken. - „Титаник“ затонул в 1914 году.Das Theater ist abgebrannt. - Театр сгорел.Das Haus ist ziemlich verfallen. - Дом изрядно разрушился / пришёл в упадок.Sie ist 5 Zentimeter gewachsen. - Она выросла на 5 сантиметров.Der Baum ist krumm gewachsen. - Дерево выросло кривым.а) Некоторые непереходные глаголы, обозначающие изменение состояние образуют перфект с глаголом haben:Sie hat in der letzten Zeit stark abgenommen ( zugenommen ). - Она в последнее время сильно похудела (поправилась).Die schulerischen Leistungen meines Sohnes haben in diesem Schuljahr nachgelassen. - Успеваемость моего сына в школе в этом учебном году ухудшилась.б) Перфект некоторых глаголов, хотя и показывают изменение состояния, может образовываться при помощи глаголов haben или sein. Это зависит от того, что имеется в виду: процесс ( haben) или результат ( sein):Mein Freund ist schnell gealtert. - Мой друг быстро состарился.Der Wein hat gegoren. - Вино бродило.Der Wein ist gegoren. - Вино забродило.3. Глаголы sein быть, werden становиться, bleiben оставаться, begegnen встречать, folgen следовать, erscheinen (по)являться, gedeihen (хорошо) расти, развиваться; „событийные глаголы“ (Ereignisverben, употребляются в 3-м лице единственного числа с подлежащим, выраженным неодушествлённым существительным или es, кроме geraten in… попасть в …): auftreten появляться, возникать, eintreten случаться, происходить, erfolgen происходить, fehlschlagen не удаваться, не сбываться, gelingen удаваться, misslingen не удаваться, geschehen, passieren случаться, glücken удаваться, посчастливиться, missglücken не удаваться, не посчастливиться, missraten не удаваться, scheitern потерпеть неудачу, schief gehen не удаваться, unterbleiben не состояться, j-m unterlaufen вкрадываться (об ошибке), verlaufen проходить, vorfallen, vorkommen случаться, j-m widerfahren, j-m zustoßen случаться с кем-либо:Sie ist Dolmetscherin gewesen. - Она была переводчицей.Er ist Offizier geworden. - Он стал офицером.Er ist lange wach geblieben. - Он долго бодрствовал / не спал.Ich bin ihr begegnet. - Я встретил её.Sie ist meinem Rat gefolgt. - Она последовала моему совету.Er ist nicht zum Frühstück erschienen. - Он не явился на завтрак.Die Verhandlungen sind sehr weit gediehen. - Переговоры намного продвинулись.Was ist ihr passiert / geschehen? - Что с ней случилось?Das ist ihr gelungen / misslungen. - Это ей удалось / не удалось.Die Torte ist dir gut geglückt. - Торт у тебя удался на славу.Der Kuchen ist missraten. - Пирог не удался.Das ist seit 100 Jahren nicht vorgekommen. - Такое не происходило уже сто лет.Некоторые „событийные глаголы“ образуют перфект при помощи глагола haben: К ним относятся: sich ereignen происходить; klappen (разг.) ладиться, идти налад, клеиться, stattfinden состояться:Alles hat (großartig) geklappt. - Всё (великолепно) удалось / получилось.Das Konzert hat gestern stattgefunden. - Концерт состоялся вчера.Der Junge hat die Rose abgebrochen. - Мальчик сломал розу.Die Rose ist abgebrochen. - Роза сломалась.Der Radfahrer ist in eine Nebenstraße gebogen. - Велосипедист cвернул в переулок / на боковую улицу.Ich habe den Draht gebogen. - Я согнул проволоку.Das Eis ist gebrochen. - Лед сломан / тронулся.Er hat den Zweig in zwei Teile gebrochen. - Он переломал ветку пополам.Er ist durch die Straßen gebummelt. - Он бродил по улицам.Er hat ein Semester lang gebummelt. - Он лодырничал весь семестр.Das Wasser ist in den Keller gedrungen. - Вода проникла в подвал.Er hat auf die Einhaltung des Vertrages gedrungen. - Он настоял на соблюдении договора.Das Auto ist in die Talstraße eingelenkt. - Машина повернула на Тальштрассе.Man hat die Rakete in eine andere Bahn (ein)gelenkt. - Ракету направили на другую траекторию.Er ist nach Deutschland gefahren. - Он уехал в Германию.Wir sind nach Frankfurt gefahren. - Мы поехали во Франкфурт.Ich habe noch nie einen Mercedes gefahren. - Я никогда ещё не водил „Мерседес“.Er hat den Wagen in die Garage gefahren. Он поставил машину в гараж.Ich habe sie nach Hause gefahren. - Я отвёз её домой.Er ist um 10 Uhr fortgefahren. - Он уехал в 10 часов.Er hat den Schrank fortgefahren. - Он увёз шкаф.Wir sind nach Minsk geflogen. - Мы полетели в Минск.Sie ist nach Paris geflogen. - Она улетела в Париж.Der Pilot hat die Maschine (die Boeing 737) nach Bonn geflogen. - Пилот вёл самолёт (Боинг 737) в Бонн.Er hat den Hubschrauber geflogen. - Он вёл вертолёт.Der See (der Boden) ist gefroren. - Озеро замёрзло (земля замёрзла).Wir haben gefroren. - Мы мёрзли. / Нам было холодно.Die Wunde ist schnell geheilt. - Рана быстро зажила.Der Arzt hat die Grippe mit einem neuen Präparat geheilt. - Врач вылечил грипп новым препаратом.Er ist durch die Straßen (durch den Wald) geirrt. - Он блуждал по улицам (по лесу).Du hast dich geirrt, er hat im Juni Geburtstag, nicht erst im Juli. - Ты ошибся. У него день рождения в июне, а не в июле.Sie sind zum Bahnhof gejagt. - Они помчались на вокзал.Er hat in Afrika Löwen gejagt. - Он охотился в Африке на львов.Was ist dir gestern passiert? - Что вчера с тобой случилось?Das Schiff hat den Ärmelkanal passiert. - Судно пересекло пролив Ла-Манш.Wir haben die Grenze passiert. - Мы пересекли границу.Der Strick ist gerissen. - Верёвка порвалась.Er hat ihr das Buch aus der Hand gerissen. - Он вырвал у нее из рук книгу.Das Kabel ist gerissen. - Кабель оборвался.Der Wind hat an den Segeln gerissen. - Ветер трепал паруса.Wir sind über das Feld geritten. - Мы ехали по полю верхом.Er hat das Pferd zur Tränke geritten. - Он поехал поить лошадь (на водопой).Der Ball ist ins Aus gerollt. - Мяч выкатился за пределы поля.Er hat ein Fass vom Wagen gerollt. - Он скатил бочку с машины.Er ist von hier geschieden. - Он расстался с этими местами.Der Richter hat die Ehe geschieden. - Судья расторгнул брак.Er ist aus der Armee geschieden. - Он уволился из армии.Man hat uns in zwei Gruppen geschieden. Нас разделили на две группы.Der Schneemann ist in der Sonne geschmolzen. - Снеговик растаял на солнце.Die Sonne hat den Schneemann geschmolzen. - Солнце растопило снеговика.Er hat die Blumen im Garten gespritzt. - Он полил (из шланга)в саду цветы.Das Wasser ist aus dem Schlauch gespritzt. - Вода полилась из шланга.Das Raumschiff ist planmäßig am Mittwoch gestartet. - Космический корабль, как и было запланировано, стартовал в среду.Russland hat einen neuen Erdsatelliten gestartet. - Россия произвела запуск очередного спутника Земли.Er ist im Dunkel gegen sie gestoßen. - Он в темноте столкнулся с ней.Er hat mich mit dem Ellbogen in die Rippen gestoßen. - Он толкнул меня локтем в бок.Das Boot ist an Land getrieben. - Лодку прибило к берегу.Sie hat die Kühe auf die Weide getrieben. - Она выгнала коров на пастбище.Er ist ins Zimmer getreten. - Он вошёл в комнату.Das Kind ist in die Pfütze getreten. - Ребёнок вступил в лужу.Er hat mir aus Versehen auf den Fuß getreten. - Он по неосторожности наступил мне на ногу.Die Wäsche ist in der Sonne getrocknet. - Белье высохло на солнце.Die Mutter hat die Wäsche getrocknet. - Мать (вы)сушила бельё.Der Aal ist in der Hitze verdorben. - Угорь испортился на жаре.Er hat mir alle Pläne verdorben. - Он расстроил все мои планы.Er ist in die Stadt gezogen. - Он переехал в город.Der Zahnarzt hat mir den Zahn gezogen. - Зубной врач вырвал мне зуб.Образование перфекта с haben или sein в этих примерах объясняется разными значениями глаголов и в связи с этим разной способностью употребляться с прямым дополнением, то есть переходностью/непереходностью данных глаголов.1. В некоторых регионах определённые глаголы образуют перфект с помощью haben или sein не так, как в литературном языке. Так, на юге Германии, в Швейцарии и Австрии вместо нормативного ich habe gelegen/gestanden/gesessen говорят ich bin gelegen/gestanden/gesessen.2. Во многих словарях вспомогательный глагол, при помощи которого образуется перфект, указан: hat, istили h, s, а иногда он даётся вместе с партиципом II: ist gegangen, hat gemacht (см. Список неправильных глаголов, с. 448–452).Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Перфект
-
7 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
8 пропадать
пропасть1. ( теряться) be missing; (о вещах тж.) be lost2. ( исчезать) disappear, vanish; ( о чувствах) die, pass3. ( погибать) perish, dieя пропал! — I am lost!, I am done for!, I've had it!, it is all over with me!
4. ( проходить бесполезно) be wastedпропадать даром — go* to waste
весь день пропал у меня — the whole day has been wasted, I've wasted the whole day
♢
где вы пропадали? — where (on earth) have you been?пиши пропало разг. — it is as good as lost
-
9 пробегать
I проб`егатьсов.1) ( провести какое-то время в беготне) run about ( for a certain time)пробегать весь день по го́роду — spend the whole day running round the town
2) разг. (вн.; пропустить) miss (d) with all one's running aboutII пробег`атьнесов. - пробега́ть, сов. - пробежа́ть1) ( двигаться бегом) pass (running), run by; (че́рез) run (through); (по дт.) run (along)пробегать ми́мо — run by / past
2) (вн.; передвигаться на какое-л расстояние) run (d), cover (d)3) (вн.; бегло прочитывать) run (through), look (through), skim (d), scan (d)4) (быстро проходить - о времени, событиях) fly, pass rapidlyвре́мя пробежа́ло бы́стро — time flew quickly
5) (по дт.; о лёгком, быстром движении, ощущении и т.п.) run (over)тень пробежа́ла по его́ лицу́ — a shadow ['ʃæ-] passed over his face
он пробежа́л па́льцами по кла́вишам — he ran his fingers over the keyboard
дрожь пробежа́ла по его́ те́лу — he shivered ['ʃɪ-]
при мы́сли об э́том у него́ по спине́ пробежа́л холодо́к — the thought of it sent a shiver ['ʃɪ-] down his spine
6) тк. несов. ( пролегать) pass, runме́жду дома́ми пробега́ла доро́жка — there was a path running between the houses
-
10 прочитывать
прочитать и прочесть1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.* * *несов.; сов. - прочит`ать1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти
См. также в других словарях:
проходить — 1. ПРОХОДИТЬ, хожу, ходишь; проходящий; проходимый; дим, а, о; нсв. 1. к Пройти. 2. Регулярно происходить, иметь место где л. Книжные ярмарки в Лейпциге проходят ежегодно. ◊ Проходить красной нитью (см. Красный). Проходить в жизнь. Осуществляться … Энциклопедический словарь
проходить — I хожу/, хо/дишь; проходя/щий; проходи/мый; ди/м, а, о; нсв. см. тж. проходиться 1) к пройти 2) Регулярно происходить, иметь место где л. Книжные ярмарки в Лейпциге проходят ежегодно. • … Словарь многих выражений
День гнева (акция) — У этого термина существуют и другие значения, см. День гнева. Манифестант призывает подписываться под обращением «Путин должен уйти». Фото с запрещенного властями митинга на Пушкинс … Википедия
Хичкок, Альфред — Альфред Хичкок Alfred Hitchcock … Википедия
Семейство слоновые — Азиатский, или индийский, слон (Elephas maximus)*, на которого мы обыкновенно смотрим как на прообраз этого рода и семейства, есть большое, толстое, неуклюжее животное с массивной, широколобой головой, короткой шеей, сильным телом и… … Жизнь животных
Кутузов, Михаил Илларионович — князь Михаил Илларионович Кутузов (Голенищев Кутузов Смоленский), 40 й генерал фельдмаршал. Князь Михаил Илларионович Голенищев Кутузов [Голенищевы Кутузовы произошли от выехавшего в Россию к великому князю Александру Невскому из Германии… … Большая биографическая энциклопедия
Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен … Большая биографическая энциклопедия
Александр II (часть 1, I-VI) — — Император Всероссийский, старший сын Великого Князя — впоследствии Императора — Николая Павловича и Великой Княгини Александры Феодоровны; родился в Москве 17 го апреля 1818 г.; объявлен Наследником престола 12 го декабря 1825 … Большая биографическая энциклопедия
Семейство кошачьи — (Felidae)* * Кошачьи действительно, как пишет Брем, представляют собой самый совершенный тип хищников иными словами наиболее специализированные представители отряда. Семейство включает 36 видов, группируемых в 10 12 родов (хотя разные… … Жизнь животных
Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… … Большая биографическая энциклопедия
Витгенштейн, князь Петр Христианович — 42 й генерал фельдмаршал. Граф, потом князь, Петр Христианович Сайн Витгенштейн Берлебург, сын генерал лейтенанта нашей службы, родился 25 декабря 1768 года в городе Нежине, произошел от знатной немецкой фамилии, но принадлежит России, которая… … Большая биографическая энциклопедия